Іноді звичні крупи набридають і постає питання, що ж приготувати замість знайомої гречки, рису чи пшона щось інше. Однак, не багато хто знає про таку крупу, як булгур. Він користується популярністю у країнах сходу і не дарма. У статті йтиметься про те, що таке булгур, користь булгуру, його властивості, особливості та способи приготування. Також я додам свій рецепт як зварити булгур, щоб він був смачний.

Зміст статті:

1. Історія виникнення крупи булгур
2. Як виробляється булгур
3. Умови зберігання крупи булгур
4. Характеристики булгуру
5. Позитивний вплив булгуру на організм
6. Негативний вплив
7. Булгур при хворобах
8. Булгур для дітей
9. Булгур при грудному вигодовуванні
10. Булгур при схудненні
11. Як варити булгур правильно
12. Мій рецепт як варити булгур
13. Різниця між полбою та булгуром
14. Відео як зварити булгур смачно

Історія виникнення крупи булгур

Булгур — це пшенична крупа, але на відміну від звичної нам пшенки, його виготовлення набагато складніше. Спершу зерно обдають окропом, випаровують зайву вологу, а потім подрібнюють на рівні частинки.

Ця крупа має тисячолітню історію. Її згадки можна знайти навіть у священних книгах християн і мусульман. Вважається, що батьківщиною булгуру є територія давньої Сирії, де його готували ще кілька тисяч років тому. Простота зберігання та приготування зробила його незамінним продуктом, часто замінюючи рис.

У Туреччині, Сирії, Лівані, Ізраїлі та сусідніх країнах булгур традиційно був основою плову, супів і каш. З ним пов’язані навіть весільні обряди: наречена мала приготувати «шлюбний суп» із булгуром, аби подружнє життя було щасливим і довгим.

Археологічні розкопки підтвердили його давність: на території Близького Сходу вчені знайшли зерна, оброблені саме так, як виготовляють булгур. Їм понад 2,5 тисячі років — це ще VII–V століття до н.е.

Згодом булгур поширився далеко за межі Сходу. У Китаї та Японії його називали «подарунком небес» і вважали символом достатку. Сьогодні ця крупа стала невід’ємною частиною багатьох національних кухонь світу.

Як виробляється булгур

Спочатку булгур з’явився у східних країнах і був традиційною стравою землеробів, подібно до нашої пшеничної ядриці. Його виготовлення було справжнім сімейним обрядом. Після літнього збору врожаю пшеницю замочували у великих казанах, заливали окропом і довго варили, поки зерна не ставали м’якими.

Далі природа брала участь у процесі: завдяки спекотному сонцю зерно висихало просто неба всього за кілька днів, перетворюючись на щільні темні зернятка. Потім їх подрібнювали у великих жорнах, отримуючи рівні частинки, які господині сортували за розміром.

Так з’являлася крупа з ніжною текстурою та тонким горіховим смаком, який розкривається по-різному залежно від сорту. У золотаво-жовтому булгурі він м’який і делікатний, а в коричневому чи червонуватому — більш насичений.

Через доступність і поживність булгур швидко став однією з найулюбленіших страв у східних країнах і навіть набув статусу національної. Лише у середині ХХ століття він вийшов за межі Сходу. Приблизно у 1950-х роках у Північній Америці почали виготовляти булгур у промислових масштабах, замінивши традиційне відварювання на сучасне пропарювання. Проте сама технологія залишилася майже незмінною — змінилися лише обсяги виробництва.

Цікаво, що й сьогодні у деяких східних селах булгур продовжують готувати так само, як і сотні років тому, використовуючи лише старовинні, перевірені поколіннями методи.

Умови зберігання крупи булгур

Крупа булгур негативно переносить сонячне світло: під його впливом вона може стати кислуватою на смак і втратити частину корисних властивостей. Тому господині радять пересипати крупу в щільно закриті контейнери та зберігати у темних, сухих і прохолодних місцях. Дуже важливо, щоб булгур не контактував із вологою та повітрям, інакше він швидко зіпсується або покриється цвіллю. Найкраще обирати скляні ємності, адже вони безпечні та не вбирають запахів, на відміну від пластику. Якщо ж ви зберігаєте булгур у мішечках, варто стежити, щоб вони були добре закриті та не стояли біля спецій із різким ароматом, адже крупа легко вбирає сторонні запахи.

Термін придатності булгура залежить від виду та виробника, але зазвичай становить до 10 місяців. Для довшого зберігання можна тримати крупу у холодильнику чи навіть у морозильній камері — це допоможе зберегти її свіжість та захистить від шкідників.

Характеристики булгуру

Незважаючи на те, що крупа має таку ж харчову цінність, як макарони твердих сортів та манка, вона набагато корисніша. Якщо подивитися вміст вітамінів, то можна приємно здивуватися. Булгур поєднує цілий комплекс вітамінів B групи, і велику кількість мінеральних речовин.

Хімічні складові

Булгур багатий комплексами вітамінів різних груп, такими як:

• Вітамін К, що покращує кровотворення, загальне здоров’я людини, а також м’язи очного яблука.
• Велика кількість вітаміну Е допомагає організму виводити токсини, зберігати еластичність шкіри та її здоровий колір, а також рухливість м’язового скелета.
• Вітамін РР або нікотинова кислота зміцнює серцевий м’яз і судини, бере участь у клітинному та тканинному диханні та підтримує енергетичний запас людини на високому рівні.
• Комплекс вітамінів групи B, до якого входять В1, В2, В5, В9. Разом вони допомагають продуктам краще засвоюватися, борються зі шкідливими речовинами та покращують імунітет.

Крім вітамінів, булгур містить мінеральні речовини, необхідні для правильного функціонування організму.

• Калій, який потрібний для здоров’я серцево-судинної системи та кісткового скелета. Так як він швидко виводиться з організму, то його оптимальний стан потрібно постійно підтримувати, вживаючи багаті цим мінералом, продукти, такі як булгур.
• Магній, взаємодіючи з кальцієм, зміцнюють м’язовий і кістковий скелет. Беруть участь в обміні речовин та виводять шкідливі шлаки, а також забезпечують правильну роботу мозку та нирок.
• Фосфор, який бере участь у підтримці правильного співвідношення гормонів, а також усуває м’язову напруженість, втому, відновлює організм після перенесених стресів.
• Мідь, як і залізо підтримує зубну емаль у належному стані, запобігає появі анемії та проблем із ШКТ.

Калорійність та харчова цінність булгура

Співвідношення БЖУ залежить від сорту пшениці, з якої було виготовлено крупу, але якщо виділити основні показники, то вони будуть наступними:

Білки – 12,5 г;

жири – 1, 6 гр;

Вуглеводи – 76,1 гр.

На 100 г сухого булгуру припадає близько 330–350 ккал. У вареному вигляді його калорійність знижується до 80–90 ккал, що робить крупу відмінним вибором для тих, хто дотримується дієти або веде здоровий спосіб життя.

Ще одним плюсом булгура є низький глікемічний індекс, близько 40-44 мг, так що його можна вживати навіть людям, що хворіють на діабет.

А ось щодо глютену треба бути обережним. Булгур протипоказаний людям, у яких не засвоюється. Вміст глютена у крупі не така велика, але він все ж таки є в складі.  

Позитивний вплив булгуру на організм

У більшості випадків корисні властивості крупи пов’язані з тими вітамінами, які в ній містяться. Можна виділити кілька особливо важливих особливостей, які допомагають роботі організму:

1. Завдяки високому вмісту клітковини булгур особливо цінується серед прихильників дієтичного харчування. Він допомагає виводити накопичені шкідливі речовини та підтримує здорову мікрофлору шлунково-кишкового тракту.
2. Булгур корисний і для підтримки здоров’я легень: фосфор, що входить до його складу, має антиоксидантні властивості та захищає плеври від вірусів і бактерій. Крупу можна включати в раціон при астмі та запальних процесах у легенях.
3. Магній у складі булгуру позитивно впливає на настрій та нервову систему, знижуючи рівень гормонів стресу і нормалізуючи роботу центральної нервової системи.
4. Для людей з дефіцитом кальцію булгур стає важливим джерелом цього елемента, що підтримує здоров’я кісток, міцність нігтів і допомагає зменшувати головний біль.
5. Мінеральні солі, що входять до складу крупи, беруть участь у метаболізмі та зміцненні імунітету, тому булгур рекомендують при запальних процесах — від звичайної застуди до гострих уражень суглобів.
6. До того ж булгур доступний за ціною та економічний у приготуванні: при варінні його обсяг збільшується втричі, що робить його чудовим вибором для тих, хто хоче заощаджувати 👍.

Негативний вплив

Як і будь-який продукт, булгур може бути протипоказаний деяким людям. Зокрема, його не рекомендують малюкам до 4-х років, оскільки їхній шлунково-кишковий тракт ще недостатньо розвинений. Вживання круп із твердих сортів пшениці може викликати нудоту та порушення травлення.

• Також булгур НЕ ВАРТО ВЖИВАТИ при гострих запальних захворюваннях шлунка, наприклад, при панкреатиті або виразці, адже це досить важкозасвоювана їжа.
• Людям з алергією на глютен категорично ЗАБОРОНЕНО вживати пшеничні крупи, оскільки вони містять цю речовину.

Надмірне вживання булгуру також може спричинити неприємні наслідки:

• порушення травлення (труднощі з випорожненням або рідкий стілець);
• підвищену кислотність шлунка, що призводить до печії;
• нудоту та блювотні позиви;
• газоутворення та біль у верхній частині живота.

В цілому, протипоказань небагато, і вони не критичні, крім випадків непереносимості глютену. Також можливі індивідуальні алергічні реакції, тому після першого вживання варто уважно спостерігати за станом організму.

Булгур при хворобах

Крупа позитивно впливає стан людського організму, крім особливих випадків, отже її без побоювання можна застосовувати при хворобах різного генезу.

При гастриті

Загалом, при цьому захворюванні її можна використовувати, однак, є певні моменти, при яких краще обмежити споживання крупи. При гострих запальних реакціях шлунково-кишкового тракту не варто вживати в їжу булгур, так як він може викликати його подразнення і лише посилити хворобу.

Якщо гастрит перебуває в стадії ремісії, його споживання варто обмежити стандартною порцією, не більше 100 грамів, також крупа повинна бути приготовлена ​​на воді і з низьким вмістом солі. Вживають її лише в теплому стані, тому що гарячі та холодні страви здатні нашкодити слизовій оболонці шлунка та підшлункового.

При панкреатиті

Так само, як і при гастриті булгур можна вживати лише у випадках ремісії хвороби. За гострих течій вона заборонена. У булгурі містяться грубі харчові волокна, здатні викликати подразнення органів травлення, особливо у ситуаціях, коли у них протікає запальний процес. При такій ситуації краще утриматися від вживання продуктів, багатих на клітковину або можуть виникнути спазматичні болі, що посилюють загальний стан.

Однак, якщо хронічна форма, крупу можна використовувати в їжу. Потрібно лише дотримуватись певних пропорцій – не більше 250 грамів на добу і не частіше, ніж двічі-тричі на тиждень.

При діабеті 1 типу

Крупа має середній глікемічний індекс та дозволена у вживання при діабеті першого типу. Однак, при цьому захворюванні слід контролювати розмір порції булгуру. Так як він містить велику кількість вуглеводів, які при розщепленні утворюють глюкозу та шкідливі для діабетиків цукру.

Лікарі рекомендують не перевищувати 75-60 г вареного продукту. У таких кількостях він не має шкідливих ефектів, а навпаки булгур здатний допомагати засвоєнню інсуліну та оптимізувати кількість цукру у крові.

При діабеті 2 типи

Цей тип діабету більш щадний, тому можна підвищити кількість крупи до 100 грам. Тільки за умови, якщо хворий не страждає на зайву вагу або непереносимість глютена.

При правильному вживанні та кількості, булгур позитивно позначається на роботі ШКТ та сечостатевої системи. Вона очищає печінку та жовчний міхур від токсинів та шлункової кислоти.

При запорах

Оскільки булгур містить харчові волокна, він позитивно впливає роботу кишечника. Клітковина змушує працювати шлунково-кишковий тракт, тому їжа буде перетравлюватися швидше. Перистальтика кишечника не постраждає від вживання булгуру, а стане лише краще. Він також рекомендується при непрохідності товстої та тонкої кишки.

Завдяки клітковині, крупа запобігає появі запорів і знімає шлункові болі. Тому за наявності цієї проблеми рекомендується ввести цю крупу до раціону, звичайно, в помірних кількостях.

Булгур для дітей

Дітям булгур слід давати з обережністю.

1. Хоча ця пшенична крупа містить багато корисних вітамінів, грубих харчових волокон і мінеральних речовин, які сприяють покращенню травлення, зміцненню імунітету, правильному формуванню кісткового скелета та нормалізації гормонального балансу, її введення у раціон має певні обмеження.
2. По-перше, булгур виготовляється з пшениці грубого помелу, яку шлунок дитини до 6–7 років ще не здатен повністю перетравити. Тому його вживання у ранньому віці небажане.
3. По-друге, найкраще використовувати булгур як добавку до супів, пюре чи інших страв. Так дитячий організм легше засвоїть крупу та отримає максимальну користь від її поживних компонентів.

Булгур при грудному вигодовуванні

• Незважаючи на те, що при вагітності лікарі рекомендують вживати булгур, щоб у майбутньої мами не було залізодефіцитної хвороби, а гемоглобін не опускався на низькі позначки, при грудному вигодовуванні краще обмежити його споживання або повністю виключити.
• Оскільки з грудним молоком дитина одержує ті ж корисні речовини, що й мама, у неї можуть виникнути алергічні реакції на глютен. Рекомендується утриматися від продукту, який може спричинити подразнення, небезпечне для немовлят.

Булгур при схудненні

Крупа дуже корисна для людей, які бажають скинути зайву вагу. Це пов’язано не лише з тим, що вона не калорійна, а й із високим енергетичним індексом. Одна з її властивостей – це виведення зайвої води з організму, а разом із рідиною виходять шкідливі речовини та покращується обмін речовин.

Булгур здатний дати людині почуття насичення на тривалий термін через високий вміст білків і вуглеводів. Однак потрібно не перевищувати стандартні розміри порції, навіть при врахуванні, що він містить невелику кількість кілокалорій. Це загрожує проблемами зі шлунком та кишечником.

При зниженні ваги не рекомендується обсмажувати сирий булгур, хоча при цьому розкривається його смакові властивості. Цей вид приготування підвищує його калорійність. Краще залити крупу теплою проточною водою і залишити на кілька годин до того моменту, поки вона не збільшиться в обсязі. Так вона збереже свої корисні властивості і матиме такий самий смак, як і при варінні.  

---

Як варити булгур правильно

Крупу булгур можна використовувати як у сирому, так і у вареному вигляді, залежно від рецепту та бажаного результату. У сирому вигляді її додають до салатів та легких дієтичних страв. Наприклад, популярний серед східних страв салат Табуле готується саме з сирого булгура, змішаного з великою кількістю свіжої петрушки, помідорів, огірків та лимонного соку. Також її можна додавати до овочевих салатів, варити супи, надаючи стравам ніжної горіхової нотки та приємної текстури.

У вареному вигляді булгур широко використовується для приготування ситних і поживних страв. Його варять як плов чи кашу на воді або молоці, використовують як гарнір до м’яса та риби. Завдяки своїй здатності вбирати аромати, крупа ідеально підходить для супів, запіканок та начинок для овочів. Такі страви виходять розсипчастими, ароматними та дуже корисними, що робить булгур універсальним продуктом на кухні.

Чи потрібно замочувати булгур

Якщо планується вживати булгур без термічної обробки, його слід попередньо замочити. Для цього візьміть 1 чашку крупи та залийте теплою водою, кропом або бульйоном у пропорції 1:2, після чого залиште на приблизно годину. Варто враховувати, що булгур збільшиться в обсязі, тому краще використовувати глибоку ємність. Також не перевищуйте рекомендовані пропорції, адже замочена крупа швидко псується.

Для варіння замочувати булгур необов’язково. Якщо все ж вирішите залишити його у воді на короткий час, не перевищуйте 10 хвилин. Під час варіння крупа набухне, а це дозволяє скоротити час готування та зменшити кількість води.

Пропорції для варіння

Для стандартного приготування булгура використовують пропорції 1 до 2-х, де 1 чашка крупи та 2 – води. Варто враховувати властивість вбирати воду і, якщо при варінні вона почне пригоряти, то потрібно додати трохи гарячої води.

Ще один секрет приготування пшеничного крупи полягає в тому, що його можна обсмажувати перед варінням. Це розкриє її приємний аромат та смак. Смажити краще на оливковій або вершковій олії протягом однієї – двох хвилин.

Рецепт як варити булгур

Інгредієнти:

• Булгур – 350 г
• Вода – 700 мл
• Ріпчаста цибуля – 2 середні штуки
• Сіль – 1–1,5 ч. л.
• Чорний мелений перець – 0,5 ч. л.
• Солодка паприка – 1 ч. л.
• Куркума – 1 ч. л.

Приготування:

1. Булгур ретельно промийте під проточною водою, доки вода не стане прозорою. Потім залийте його гарячою водою та відставте в сторону на хвилин 15-20. Тим часом займемося цибулею.
2. Очистіть цибулю та наріжте кубиками. Обсмажте на сковороді до золотистого кольору.
3. Злийте воду з булгура і додайте його до цибулі. Добре перемішайте та додайте сіль, перець, паприку і куркуму.
4. Влийте 700 мл гарячої води та ще раз перемішайте.
5. Тушкуйте булгур на великому вогні, постійно помішуючи, поки вода майже повністю не випарується.
6. Коли майже вся вода випарувалася, зменшіть вогонь до мінімуму, накрийте булгур кришкою та рушником і залиште на 20 хвилин. Не відкривайте кришку та рушник під час цього.
7. Після 20 хвилин перевірте готовність – у вас вийде розсипчастий, смачний та неймовірно корисний булгур.

Різниця між полбою та булгуром

Здавалось би, що ці крупи схожі: обидві відомі тисячі років, користувалися популярністю серед простого населення та є цінним джерелом вітамінів і необхідних для організму елементів. Проте насправді вони досить різні.

Навіть враховуючи, що обидві виготовляються з пшениці, вони мають суттєві відмінності. По-перше, вони робляться з різних сортів: полб’яна крупа — із м’яких, а булгур — із твердих сортів пшениці. По-друге, відрізняється процес приготування. Полба не очищається від оболонок, що зберігають корисні властивості, тому вона твердіша та потребує більше часу для приготування. Булгур же м’якший і вариться значно швидше.

Через невелику популярність полби у світі її виробництво було економічно невигідним. Довгий час полба залишалася спеціалізованим продуктом, рекомендованим переважно людям з діабетом. У сучасній кухні її використовують досить рідко. Таким чином, обидві крупи відрізняються не лише за характеристиками, а й за поширеністю у виробництві та використанні.

---

Булгур – це джерело грубих харчових волокон, мінеральних та вітамінних комплексів, які покращують здоров’я людини. При дотриманні рекомендацій та правильних пропорцій його можна використовувати людям з цукровим діабетом, проблемами травного тракту та серцево-судинної системи. Тому його вживання в помірних кількостях позитивно впливає на роботу практично всіх внутрішніх органів.

Рецепт східних довгожителів простий, потрібно лише включити в раціон харчування булгур.

Відео як зварити булгур смачно